Медицина в окупованій частині Запорізької області
Частина нашої області досі знаходиться під окупацією і там залишається багато українців, яким вкрай важлива медицина. Багато лікарів повиїжджали, поки була така можливість, проте є й ті, хто залишився. Вони продовжують працювати згідно законодавства України та міжнародних конвенцій, надаючи кваліфіковану допомогу тим, хто її потребує. На жаль, деякі фахівці вийшли за межі своїх повноважень та обов’язків.
В перші кілька днів з моменту повномасштабного вторгнення український уряд вніс зміни до Програми медичних гарантій. Згідно цього, Національно служба здоров’я України продовжує покривати витрати на надання медичної допомоги на окупованих територіях. Але, згідно з Конвенцією про захист цивільного населення під час війни, окупанти мають теж забезпечувати медичну допомогу населенню на незаконно отриманих територіях. Росія цих вимог не дотримується, як стверджує видання Kiborg.news
З різних причин не всі лікарі вирішили залишатися відданими своїй країні та пішли на співпрацю з окупаційною владою.
Районна лікарня смт Чернігівка потрапила першою у перелік таких місць.
На посаді головного лікаря опинився Валерій Вікторович Саржан, який власноруч написав заяву щодо своєї кандидатури окупантам. Окрім прямих обов’язків, він передав загарбникам повний перелік майна Чернігівської лікарні, рухомого и нерухомого. А трохи згодом, восени 2022, три рази виписав собі премії. У жовтні передав окупантам перелік тих співробітників установи, що залишилися, до нагородження міністерством охорони здоров’я РФ.
Миротворець повідомляє, що заступниця Саржана, Наталя Анатоліївна Корзун, теж добровільно почала працювати на посаді під керівництвом окупаційної влади. Так як вона має доступ до дуже великої кількості офіційних паперів лікарні, також передавала перелік майна, який цікавив окупантів. Загарбники вишукують коштовне майно, що має ціну більше 50 000 руб.
Головним лікарем Приморської центральної районної лікарні призначили Наталю Михайлівну Бровченко. Вона активно підтримувала «рускій мір» і допомагала у проведенні псевдореферендуму у Запорізькій області: схиляла українців незаконно голосувати за «Запорізьку республіку», коли відпрацьовувала свої гроші головою виборчої дільниці Приморська.
Бровченко без вагань передала окупантам перелік майна лікарні, фамілії співробітників та, зокрема, тих, хто підлягає мобілізації до РФ. Здавалося б, що можна зробити гірше, але Наталя змогла – написала прохання зняти з балансу лікарні трансформаторну підстанцію, що розташовувалась на території установи. А потім зажадала премію від загарбників за добре виконану роботу на суму біля 75 000 руб.
Серед звернень до лікарні є документ від дівчини з інвалідністю, яка просить про допомогу їй та хворим батькам. У Марії Шрамко не було іншого виходу, ніж звернутися до Приморської районної лікарні, адже на листопад 2022 року медицина у Бердянську та Приморську була в занепаді та окупаційна влада ніяк не намагалася її налагодити. Марії так ніхто і не зміг надати кваліфіковану допомогу, порадили лише їздити лікуватися на підконтрольну Україні територію. При цьому головний лікар Бровченко повідомила, що ніякої заяви від Шрамко не було.
Неможливо зразу зрозуміти, чим керуються ці та інші лікарі України, що стали на сторону РФ. Проте колабораційна діяльність може бути як добровільною, так і примусовою. Тому перед тим, як судити фахівців, варто з’ясувати всі обставини та причини їх дій. Українське правосуддя вимагає довести вину особи, тож не будемо поспішати з висновками і дочекаємося закінчення війни.