Понад 20% дорослих у світі інфіковані генітальним герпесом — дослідження ВООЗ

Генітальний герпес залишається однією з найпоширеніших інфекцій у світі, вражаючи понад 20% дорослого населення планети. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), оприлюдненими 11 грудня 2024 року, понад 800 млн людей у ​​віці від 15 до 49 років страждають на геніальний герпес — вірусну інфекцію, яка вражає статеві органи, промежину, анальну зону або навіть внутрішню поверхню стегон. Хвороба має рецидивуючий характер: після первинного зараження вірус залишається в організмі людини, перебуває в її нервових клітинах і за певних умов — активується.

Шляхи передачі, симптоми та ускладнення

Цю хворобу здатен викликати вірус простого герпесу (ВПГ), переважно (ВПГ-2). Але в останні роки все частіше з’являються випадки, пов’язані з ВПГ-1 — вірусом простого герпесу, який найчастіше викликає оральний герпес, що проявляється герпетичними висипаннями навколо губ або виразками в роті.

Генітальний герпес передається під час:

• статевого акту (вагінального, орального, анального);
• контакту зі шкірою або слизовими оболонками під час висипання;
• контакту з мікротріщинами на шкірі.

Особливо високий ризик передачі під час активної стадії, коли є виразки чи пухирці.

Деколи хвороба протікає безсимптомно. Але у деяких хворих через кілька днів або навіть тижнів після інфікування можуть з’явитися:

• болісні пухирці або виразки на статевих органах, анальній зоні чи прилеглих ділянках;
• свербіж, печія або біль у місцях висипання;
• підвищення температури, загальна слабкість (під час первинної інфекції);
• болісне сечовипускання (інколи).

Рецидиви традиційно проходять легше, ніж первинна інфекція, їх частота варіює від людини до людини.

Генітальний герпес може викликати:

• психологічний дискомфорт: почуття сорому, стрес або депресію;
• зараження новонародженого під час пологів;
• ризик передачі ВІЛ через відкриті ранки.

Діагностика, лікування профілактика

Для постановки діагнозу застосовують клінічний огляд та лабораторні аналізи на виявлення вірусної ДНК або антитіл до ВПГ.

На сьогодні ліків проти хвороби немає. Для зменшення симптоматики  використовують противірусні препарати (ацикловір, валацикловір, фамцикловір), знеболювальні та місцеві засоби.

Щоб запобігти зараженню та розповсюдженню інфекції:

1. При статевому акті використовуйте презерватив.
2. Утримуйтесь від статевих контактів під час активних висипань.
3. Ведіть здоровий спосіб життя та намагайтесь зміцнювати імунітет.
4. Не забувайте про регулярні профілактичні огляди у лікаря.

Також ВООЗ закликає громадськість та науковий світ до об’єднання зусиль щодо пошуку ефективних вакцин та доступних методів лікування.

Генітальний герпес — це поширене, але кероване захворювання. Рання діагностика, адекватна терапія та профілактика є ключовими факторами зменшення його впливу на здоров’я і якість життя.