Всесвітній день хронічного мієлоїдного лейкозу: декілька фактів про хворобу
22 вересня — День хронічного мієлоїдного лейкозу. Він має на меті підвищити обізнаність про це захворювання. Хронічний мієлоїдний лейкоз (ХМЛ) — це форма крові раку, при якій відбувається переродження та аномальний ріст клітин мієлоїдного ряду (клітин, що розвиваються в кістковому мозку і перетворюються в еритроцити, тромбоцити і гранулоцити). При цьому різновиді раку із стовбурових клітин кісткового мозку виробляються незрілі лейкоцити. Вони не здатні виконувати свою нормальну імунну функцію. Згодом їх кількість збільшується, і вони поступово витісняють здорові лейкоцити. У рамках Всесвітнього дня пацієнтів з ХМЛ ми приготували вам декілька цікавих фактів про цю хворобу.
10 фактів про ХМЛ
- На ХМЛ припадає 20% всіх лейкозів, що вражають дорослих.
- До хронічного мієлоїдного лейкозу призводить злиття двох генів: BCR й ABL1. Через це злиття утворюється новий онкоген BCR-ABL1, який називають філадельфійською хромосомою. Він міститься на 22-й хромосомі.
- Попри на генетичну природу захворювання, ХМЛ не наслідується від батьків та не передається дітям
- За статистикою цей різновид раку крові виявляють у 1-2 людей з 100 000 населення. Найчастіше хворіють дорослі люди. Дуже рідко — немовля. Середній вік на момент встановлення діагнозу становить 56 років.
- Хвроба розвивається поступово. Фахівці виділяють хронічну фазу, прискорену та вибухову. У хронічній фазі хворий може відчувати втому, втрату ваги, надмірне потовиділення, субфебрильну температуру, відчуття насичення від невеликої кількості їжі, біль у лівому верхньому квадранті живота тощо. Деякий час хвороба перебігає безсимптомно. При прогресуванні виникають кровотечі, біль у кістках і лихоманка , наростаюча анемія, тромбоцитопенія, базофілія та швидке збільшення селезінки.
- Чим раніше буде виявлена хвороба, тим легше з нею боротися. У більшості пацієнтів ХМЛ виявляється під час хронічної фази. Коли рак переходить у бластну фазу, з ним дуже важко впоратися.
- Якщо ХМЛ у бластній фазі не реагує на високодозну хіміотерапію, виживання зазвичай скорочується до кількох місяців.
- До 2001 року для лікування хронічного мієлоїдного лейкозу застосовувалась лише хіміотерапія та трансплантація стовбурових клітин. Середня тривалість життя пацієнтів після встановлення діагнозу складала 3-5 років. Загальна виживаність при алогенній трансплантації кісткового мозку із відповідними неспорідненими донорами коливається від 31% до 43% для пацієнтів молодше 30 років і від 14% до 27% для пацієнтів старшого віку.
- Революцією у лікуванні ХМЛ став винахід нового класу таргетних препаратів під назвою інгібітори тирозинкінази (ІТК). На відміну від традиційної хіміотерапії, ІТК є таблетками, що приймаються щодня. Лікування проводять у домашніх умовах.
- При застосуванні ІТК понад 90% пацієнтів, у яких діагностовано хронічну фазу, живуть довго та зберігають гарну якість життя.
Як писалось вище, прогноз у багатьох випадках залежить від того, на якому етапі було виявлено захворювання. Тому будьте уважні до себе. Не ігноруйте тривожні сигнали організму. При наявності якихось розладів якомога скоріше звертайтесь до лікаря.