Щороку тисячи чоловіків дізнаються про наявність раку передміхурової залози, коли захворювання знаходиться уже на пізніх стадіях розвитку. При цьому сучасна медицина доводить: якщо виявити хворобу на ранній стадії, шанси на успішне лікування дуже високі. Проте на заваді своєчасній діагностиці часто стають не лише відсутність симптомів, а й поширені міфи про чоловіче здоров’я.
11 червня — Всесвітній день боротьби з раком передміхурової залози, сьогодні ми хочемо згадати найнебезпечніші помилки, через які чоловіки відкладають візит до лікаря та втрачають дорогоцінний час.
Зміст:
Це одна з найпоширеніших і найнебезпечніших помилок. На початкових (1-й та 2-й) стадіях рак простати протікає абсолютно безсимптомно. Пухлина може рости роками, не викликаючи жодного болю, дискомфорту чи проблем у статевому житті.
Такі симптоми, як слабкий струмінь сечі, часті нічні походи до туалету або біль у тазу, з’являються тоді, коли пухлина вже досягла значних розмірів або вийшла за межі органу (дали про себе знати метастази). Саме тому лікарі рекомендують не чекати тривожних сигналів, а проходити профілактичні обстеження. Скринінг потрібен саме для того, щоб зловити хворобу до появи перших скарг.
Дійсно, ризик захворювання зростає з віком, найчастіше на рак простати страждають чоловіки після 65 років. Однак сьогодні пухлини передміхурової залози нерідко діагностують у чоловіків віком 45–50 років, а за наявності генетичної схильності — навіть раніше.
Важливе правило скринінгу: Чоловікам із середнім ризиком рекомендується починати щорічне обстеження в 50 років. Проте, якщо у вашого батька, брата чи дідуся був рак простати або у мами/сестри виявляли рак грудей (через спільні мутації в генах BRCA1/BRCA2), починати перевірку потрібно вже у 40–45 років.
Простатспецифічний антиген (ПСА) — один із найважливіших інструментів раннього виявлення раку передміхурової залози. Аналіз не встановлює діагноз самостійно, але дозволяє вчасно помітити зміни та провести додаткові обстеження.
Саме тому багато випадків раку простати сьогодні виявляють під час профілактичних оглядів.
Тест на ПСА (простат-специфічний антиген) — це основа скринінгу, але його результати не є остаточним діагнозом. ПСА — це білок, який виробляє простата, і його рівень у крові може підвищуватися з багатьох причин, не пов’язаних з онкологією.
| Причини підвищення ПСА (крім раку) | Що робити чоловікові? |
| Запальні процеси (простатит) | Пройти курс лікування, призначений урологом, і перездати аналіз. |
| Доброякісна гіперплазія (аденома) | Контролювати об’єм залози за допомогою УЗД. |
| Фізичний вплив (їзда на велосипеді, нещодавній секс, пальцеве обстеження залози перед аналізом) | Дотримуватися правил підготовки до здачі крові (2–3 дні спокою перед тестом). |
ПСА — це лише індикатор того, що з простатою щось не так. Якщо рівень підвищений, лікар призначить додаткові обстеження (МРТ або біопсію), щоб встановити точну причину.
Часте сечовипускання, слабкий струмінь сечі або нічні походи до туалету справді можуть бути симптомами захворювань простати. Але найчастіше причиною є доброякісна гіперплазія передміхурової залози або інші урологічні проблеми.
Водночас ігнорувати такі симптоми не можна. Встановити точну причину може лише лікар після обстеження.
Саме страх перед пальцевим ректальним обстеженням є однією з найчастіших причин, через яку чоловіки відкладають візит до уролога. Навколо цієї процедури існує чимало стереотипів, які не мають нічого спільного з реальністю.
Насправді обстеження триває лише кілька секунд і в більшості випадків викликає лише незначний дискомфорт. Для лікаря це стандартна медична процедура, яка може надати важливу інформацію про стан передміхурової залози.
Водночас варто розуміти, що пальцеве обстеження не є єдиним методом діагностики раку простати. Сьогодні лікарі використовують комплексний підхід, який може включати аналіз крові на простатспецифічний антиген (ПСА), ультразвукове дослідження, магнітно-резонансну томографію та інші сучасні методи обстеження.
Проте саме пальцеве ректальне дослідження дозволяє швидко оцінити розміри, форму та щільність передміхурової залози й іноді виявити зміни, які ще не відображаються в аналізах.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (аденома) та рак — це два абсолютно різні захворювання, які розвиваються з різних зон залози. Аденома — це доброякісне розростання тканини, і воно не перетворюється на злоякісну пухлину.
Проте підступність полягає в тому, що обидва ці захворювання можуть розвиватися одночасно. Наявність хронічного простатиту чи аденоми не гарантує відсутність раку, тому лікування цих хвороб не скасовує необхідності регулярного онкоскринінгу.
Сучасні методи лікування значно змінили прогноз для пацієнтів із раком простати.
Сьогодні застосовуються малоінвазивні операції, променева терапія, гормональне лікування, таргетні препарати та інші підходи. Багато чоловіків після лікування продовжують працювати, подорожувати, займатися спортом і вести активне життя.
Особливо сприятливі результати спостерігаються тоді, коли пухлину виявляють на ранніх стадіях.
Так, правильне харчування, регулярний спорт, відмова від алкоголю та куріння — це чудовий фундамент для загального здоров’я, який суттєво знижує ризик розвитку багатьох онкологічних захворювань. Проте, навіть найсуворіший здоровий образ житя не дає 100% гарантії захисту від раку передміхурової залози.
Річ у тім, що на розвиток цього виду пухлин впливають фактори, які людина ніяк не може контролювати за допомогою дієти чи тренувань. Серед них:
Здоровий спосіб життя може допомогти знизити агресивність хвороби або зменшити загальну ймовірність її виникнення, але він не скасовує потреби в скринінгу.
Навіть якщо ви веган, пробігаєте марафони і не маєте жодної шкідливої звички, після 50 років (або після 40–45, якщо ви в групі ризику) здавати аналіз на ПСА та відвідувати уролога потрібно нарівні з усіма.