Такі результати показало глобальне дослідження, опубліковане в журналі JAMA Psychiatry. Науковці проаналізували дані зі 204 країн і територій за період із 1990 до 2023 року, а також спрогнозували подальшу динаміку поширення захворювань.
Зміст:
За даними дослідження, з 1990 до 2023 року загальна кількість людей із нервовою анорексією та булімією у світі збільшилася на 71%.
У 2023 році приблизно 14,2 мільйона людей жили з булімією, ще 3,92 мільйона — з анорексією. Загалом ці розлади призвели до втрати близько 3,83 мільйона років здорового життя. Цей показник враховує як передчасну смерть, так і роки, прожиті з порушеннями здоров’я.
Жінки становили близько 69% усіх випадків, чоловіки — 31%. Водночас дослідники звертають увагу, що розлади харчової поведінки у чоловіків можуть залишатися недіагностованими.
Найвищі показники поширеності зафіксували в регіонах із високим рівнем доходу, зокрема в Австралазії та Західній Європі. Однак найбільше зростання кількості випадків за досліджуваний період відбулося в Східній Азії — на 61,5%, та в Південній Азії — на 48,5%.
Нервова анорексія — це розлад харчової поведінки, за якого людина має сильний страх набрати вагу та обмежує кількість їжі. Таке обмеження може призводити до небезпечного зниження маси тіла й серйозних порушень роботи організму.
При булімії людина періодично дуже сильно переїдає, а потім через провину або страх набрати вагу намагається «очистити» організм за допомогою блювання, проносних засобів чи жорстких обмежень.
Ці стани мають різні прояви, але обидва можуть серйозно впливати на фізичне та психічне здоров’я. Вони не є просто особливістю харчування, прагненням схуднути чи свідомим вибором способу життя.
Дослідники виявили відмінності у віковому розподілі двох розладів. Найчастіше анорексію діагностували серед підлітків віком 15–19 років. Булімія була найбільш поширеною серед людей віком від 30 років.
На розвиток розладів харчової поведінки впливають генетика, психіка та оточення. Останнім часом проблему загострюють і соцмережі, де поширюють культ надмірної худорлявості та суворі дієти.
Окрему увагу привертає використання препаратів для зниження ваги, зокрема агоністів рецепторів GLP-1. Ці ліки застосовують для лікування діабету 2 типу та ожиріння. Однак їхнє використання без медичного показання та належного контролю, зокрема заради швидкого схуднення, може бути небезпечним.
Анорексія та булімія можуть мати тривалий перебіг і повертатися навіть після періодів покращення. Без своєчасної допомоги вони здатні призводити до серйозних ускладнень, зокрема порушень роботи серця, обміну речовин та інших систем організму.
Прогноз до 2050 року свідчить про можливе подальше зростання кількості випадків. Щоб цей прогноз не став неминучим сценарієм розвитку подій, науковці закликають уряди та системи охорони здоров’я по всьому світу інвестувати в ранню діагностику розладів харчової поведінки, розширювати доступ до психіатричної допомоги та приділяти більше уваги групам ризику — зокрема підліткам, чоловікам і населенню країн із низьким та середнім рівнем доходу, де такі порушення можуть залишатися непоміченими.