Вірус — це мікроскопічний патоген, який може інфікувати живі клітини. Деякі з них викликають легкі інфекції, деякі смертельно небезпечні для людей.
Зміст:
Віруси відрізняються від бактерій та інших мікроорганізмів своєю структурою та способом розмноження. Вони не мають власного метаболізму і не здатні самостійно існувати та розмножуватися поза клітиною-господарем. Через те, що їх активність починається лише після інфікування живої клітини, віруси часто називають неклітинними формами життя або напівживими організмами.
Основні складові:
Віруси не можуть розмножуватися самостійно, для цього вони використовують клітину-господаря. Процес розмноження включає кілька етапів:
Віруси зсередини: структура і склад
Існує безліч видів вірусів — від тих, що атакують людей і тварин, до таких, що вражають лише бактерії (бактеріофаги). Віруси знаходяться майже всюди — у воді, ґрунті, повітрі. Вчені стверджують, що на Землі існує приблизно 1031 вірусних частинок. Лише в одному літрі морської води їх майже 10 мільярдів.
На кожну людину на планеті припадають трильйони вірусів, а на кожну клітину нашого організму — близько 10 вірусних частинок. Приблизно 8% людського геному складається з залишків давніх вірусів, які інфікували наших предків і вбудували свою ДНК у нашу.
Взагалі, еволюція цих мікроорганізмів не зупиняється ні на хвилину. Тому є багато причин. По-перше, віруси, особливо ті, що містять РНК, не мають механізмів корекції помилок під час реплікації. При цьому виникають мутації — зміни в генетичному коді. Кожна копія може мати різні варіанти мутацій.
По-друге, зміни окремих сегментів ДНК або РНК можуть виникати через дію навколишніх факторів: радіації, хімічних речовин тощо.
По-третє, деякі віруси під час спільного інфікування однієї клітини здатні змішувати (рекомбінувати) свій генетичний матеріал з іншим вірусом. Це також призводить до появи нових варіантів або штамів вірусів.
Деякі зміни ніяк не позначаються на житті вірусу, деякі несуть користь, деякі — шкоду. Ті, що мають переваги (наприклад, легше передається або менш помітні для імунної системи), швидше починають поширюватися. З часом вони можуть витіснити інші штами й стати домінантним у популяції.
Один із найшвидше мутуючих вірусів — ВІЛ (вірус імунодефіциту людини). Постійні зміни генетичного матеріалу стають на заваді створення універсальної вакцини проти цієї хвороби. З початку пандемії ВІЛ у всьому світі забрав життя понад 36 мільйонів людей. Висока здатність утворювати штами відмічається у грипу та SARS-CoV-2, що робить ці інфекції дуже непередбачливими вірусними захворюваннями.
Різні віруси мають і різну швидкість поширення. Вона залежить від типу вірусу, способу передачі, умов навколишнього середовища та імунітету населення. Один з найвищих показників швидкості поширеності має кір. Якщо інфікований знаходиться у кімнаті, де є інші невакциновані люди, 90% з них заразяться. У 2019 році спалах вірусу кору в Україні призвів до понад 57 000 випадків захворювання за один рік, це стало одним із найбільших спалахів у світі.
В епідемічні сезони грип може інфікувати тисячі людей. Щороку він вбиває 650 000 людей. Висока заразність та повітряно-крапельний шлях передачі у SARS-CoV-2. На початок 2023 року було зафіксовано 770 мільйонів випадків захворювання і понад 6 мільйонів смертей, зумовлених COVID-19.
ВІЛ поширюється повільніше, оскільки для передачі потрібен тісний контакт через кров або інші рідини організму.
Невидимі загрози сучасному світу
Серед найбільш небезпечних вірусних хвороб, які здатні швидко поширюватися та нести високу смертність у 2024 році, виділяються вірус:
Продовжують загрожувати людям різні види грипу, нові штами COVID-19, ВІЛ.
Чи можна боротися із вірусами? Ці мікроорганізми не піддаються лікуванню антибіотиками. Однак існують препарати, що пригнічують активність деяких вірусів (наприклад, грипу чи ВІЛ). На сьогоднішній день так і не знайдено ліків проти такої тяжкої хвороби, як сказ. Поява її симптомів завжди призводить до загибелі. Найбільш ефективним методом боротьби у багатьох випадках залишається вакцинація.