Підвищення зарплат медикам: чи можна збільшити виплати без скорочень штату?

Новий рік буквально почався з довгоочікуваної новини для медиків – зарплати піднімають. А минулого тижня Кабмін підписав постанову. Виявилося, і ця медаль має інший бік.

В Асоціації міст України не підтримали підвищення та обіцяли скорочення. У НСЗУ таких радикальних заяв не роблять, але попереджають: не всі лікарні готові до нових виплат. «Медінфо» з’ясовував нюанси підвищення зарплат для медперсоналу в Україні з 1 січня 2022 року.

20 тис. грн. для лікарів та 13 тис. 500 грн. для співробітників з базовою та неповною вищою освітою – такі зарплати обіцяють у МОЗ. Водночас вихваляються і збільшенням фінансування Програми медичних гарантій до 157,3 млрд грн.

Але Асоціація міст України радіти не поспішає. На офіційному сайті спільнота порівнює показники із минулорічними. На 2021 рік на потреби НСЗУ виділили 129 млрд. грн. Очевидно, що фінансування справді підняли, але лише на 30%. Представники АМУ наводять дані Держстату – станом на листопад 2021 року середня зарплата медиків становить 11,9 тис. грн. Виходить, підняти її хочуть удвічі, але за рахунок чого?

«Таким чином підвищення заробітної плати, яке пропонується проектом постанови, не може бути забезпечено фінансуванням Програми медичних гарантій. Тобто виконання таких вимог про підвищення заробітної плати медичним працівникам буде забезпечено через їх значне скорочення (за попередніми розрахунками на 25-30%)», – написали на сайті АМУ та попередили, що її члени не згодні з такою ініціативою без належного фінансування.

Звідки беруться гроші?

 Начальниця управління у Запорізькій області Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ Наталія Шулика не підтримує такої думки та пояснила механізм нарахування виплат НСЗУ. За її словами, разом із зарплатами медиків піднялися і тарифи на пріоритетні пакети медичних гарантій – наприклад, лікування інфарктів та інсультів, пологи та боротьба з онкозахворюваннями. Ці суми заклали до бюджету, але важливо розуміти, що вони включають і зарплати лікарям, і витратні матеріали, які лікарня купує самостійно.

Завдання НСЗУ у цьому питанні – не фінансувати, а виплачувати зарплати – рівно стільки, скільки послуг мед. установа надає. Суми можуть змінюватись в залежності від показників.

«Зараз кожна лікарня отримає договір з орієнтовною сумою, виходячи з тієї статистики, яка у нас є за медичними записами минулого року. Якщо лікувальна установа обслужить більше пацієнтів і – відповідно – внесе більше записів, за постановою раз на квартал ми можемо переглядати ці умови договору», – зазначає Наталя Шулика.

За словами фахівця, розрахунок для кожної лікарні здійснювався  з урахуванням тих пакетів та кількістю працівників, з якими вона розпочинає рік. Його підсумок визначає, чи виходить лікарня на рівень зарплат у 20 тис. грн. та 13 тис. 500 грн. або не виходить.

Чи справді звільнень не уникнути?

Найгірший варіант для лікарні все ж таки існує, і Наталя Шулика не заперечує його – є лікарні, які не зможуть виплачувати зарплати в обіцяних розмірах, їх не так багато. Проте йдеться не про звільнення. Вона сказала. що цьому питанню приділили достатньо уваги.

«Наскільки я розумію, департаменти охорони здоров’я знають, хто з лікарень випадає із цих розрахунків. І зрозуміло, що органи місцевого самоврядування як власники лікарень повинні або дофінансувати, або ухвалити якісь менеджерські рішення – як правильно вчинити, щоб у жодному разі не скорочувати людей і щоб забезпечити зарплати на рівні, що відповідають указу Президента», – відзначила начальниця управління у Запорізькій області Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ.