Контакт немовлят з алергенами, що виділяються собаками, знижує ризик розвитку астми

Немовлята, які з перших місяців життя контактують із собаками вдома, можуть мати нижчий ризик розвитку астми у ранньому дитинстві. Про це свідчать результати дослідження, представленого на конгресі Європейського респіраторного товариства (ERS) в Амстердамі.

Команда з лікарні SickKids у Торонто (Канада) в рамках канадського когортного дослідження CHILD проаналізувала дані понад тисячу дітей. У кімнатах, де проживали 3-4-місячні малюки, вчені зібрали зразки пилу та виміряли в них рівні алергенів, що виділяють собаки (Can f1), коти (Fel d1) та бактерії (ендотоксин).

Коли дітям виповнилося п’ять років, лікарі обстежили їх на астму, оцінили функцію легень (виміряли об’єм форсованого видиху за одну секунду) та зробили аналізи крові на наявність генетичних факторів ризику астми та алергії.

Виявилося, що у дітей, які мали більший контакт з білком Can f1 — алергеном, що виділяється собаками, — ризик розвитку астми був приблизно на 48% нижче, ніж в інших немовлят. До всього, у малечі з цієї групи піддослідних відмічалися кращі показники функції легень. Цей захисний ефект був ще сильнішим у дітей, які мали вищий генетичний ризик до розвитку легеневих хвороб. Водночас контакт із котячими алергенами чи бактеріальним ендотоксином не давав подібного захисного впливу.

Дослідники припускають, що ранній контакт із собачими алергенами може впливати на імунну систему або навіть змінювати мікробіом носової порожнини.

Дослідження відкриває перспективи у профілактиці дитячої астми, однак, щоб зрозуміти механізм захисної дії собачого алергену на немовлят та його вплив на розвиток легень дітей у довгостроковій перспективі, потрібні додаткові дослідження.