Бути добрим корисно й для себе самого — результати нового дослідження
Такі риси характеру, як співчуття, терпіння та самоконтроль, корисні не лише для оточення, а й для самої людини. Про це свідчать нові наукові дані, опубліковані у грудні 2025 року в науковому журналі Journal of Personality. Дослідження, проведене командою психологів під керівництвом Майкла Прінзінга, показало, що практика цих чеснот допомагає людям почуватися краще в повсякденному житті, навіть у складних ситуаціях.
Філософи з давніх часів сперечалися про роль чеснот: Арістотель та аль-Фарабі вважали їх ключем до щасливого життя, тоді як Томас Гоббс і Фрідріх Ніцше бачили в них лише інструмент для користі іншим, а не собі. Сучасна психологія часто протиставляє мораль егоїзму, але нові дані спростовують цю ідею.
Команда дослідників проаналізувала, як люди почуваються в повсякденних ситуаціях, коли їм доводиться проявляти ці чесноти — допомагати іншим, стримувати емоції або долати складнощі. У дослідженні взяли участь понад 1200 осіб, а загалом було проаналізовано більш ніж 43 тисячі життєвих моментів.
На перший погляд, такі ситуації зазвичай пов’язані з дискомфортом: проблемами, стресом або неприємними емоціями. Однак результати показали інше. Люди, які частіше проявляли співчуття, терпіння та самоконтроль, загалом почувалися краще й частіше вважали своє життя змістовним.
На додаток, навіть у складні моменти ті, хто поводився більш доброчесно, відчували менше негативних емоцій, ніж зазвичай. Це ставить під сумнів поширену думку, що моральна поведінка корисна лише для інших, але виснажує саму людину.
Автори дослідження зазначають, що їхні висновки підтримують ідею: чесноти можуть бути важливою частиною особистого добробуту. Водночас науковці наголошують — поки що рано говорити про прямий причинно-наслідковий зв’язок. Можливо, добре самопочуття саме по собі допомагає людям бути більш співчутливими та стриманими.
Вчені припускають, що між чеснотами й щастям може існувати своєрідне коло: доброчесна поведінка покращує самопочуття, а гарний внутрішній стан, своєю чергою, сприяє доброті й терпінню. Краще зрозуміти цей зв’язок можуть допомогти подальші дослідження.