Інфаркт міокарда

Інфаркт міокарда (ІМ) — гострий стан, зумовлений недостатнім надходженням крові до серцевого м’яза. Відсутність живлення і дефіцит кисню призводять до некрозу ураженої ділянки міокарда. За великого ураження тканин і відсутності своєчасної допомоги інфаркт може призвести до смерті.

Причини

Основна причина інфаркту міокарда — блокування артерії, що постачає кров у серце. Воно виникає через:

• атеросклероз, за якого на внутрішній стінці коронарної артерії накопичується холестерин та інші речовини, це призводить до звуження внутрішнього просвіту судин і формуванню тромбів;
• блокування артерії тромбом, принесеним з іншої частини кровоносної системи;
• сильного спазму судин.

У зоні ризику люди:

• які страждають на гіпертонію чи діабет;
• мають близьких родичів, які перенесли інфаркт міокарда;
• після 40 років;
• які зловживають тютюнопалінням.

Перші ознаки інфаркту міокарда

Перші симптоми інфаркту міокарда

У деяких людей ІМ протікає безсимптомно або з мінімальними проявами. Однак у більшості випадків за кілька днів чи тижнів до нападу хворі відмічають продромальні симптоми: втому, стенокардію, що періодично виникає або поступово наростає, задишку. Про початок нападу свідчить гострий, пронизливий біль глибоко за грудиною. Він може поширюватися в шию, щелепу, спину, плечі, ліву чи праву руку. Іноді — в усі області відразу. При цьому виникає утруднене дихання або відчуття задухи, інтенсивне потовиділення, нудота, блювота. Нітрогліцерин не допомагає або дає короткостроковий ефект.

Деякі пацієнти втрачають свідомість. А деякі (найчастіше люди з цукровим діабетом) — не відчувають якогось погіршення самопочуття або списують виниклий дискомфорт на порушення травлення. Дивно, але після відригування повітря чи приймання антацидів інтенсивність болю у них може зменшуватися. У низці випадків інфаркт проявляється нетиповими симптомами. У важких ситуаціях до вираженого больового синдрому додається страх смерті.

Стадії розвитку

Захворювання протікає в різних людей по-різному. Патофізіологічний процес включає кілька стадій:

1. Ішемія. Головна її причина — блокування коронарної артерії. У цей період людина може не відчувати жодного погіршення самопочуття, але клітини міокарда вже відчувають дефіцит кисню і поживних речовин.
2. Некроз. Тривала ішемія призводить до загибелі (некрозу) частини серцевого м’яза. Ця стадія починається через кілька хвилин після розвитку ішемії й триває протягом кількох годин. Чим більша судина і чим довше триває ішемія, тим ширша зона ураження, і тим тяжчі наслідки.
3. Запалення. Організм направляє до місця пошкодження імунні клітини. Їхнє завдання — очистити тканини від мертвих клітин. На цей процес зазвичай іде кілька днів.
4. Відновлення. Щоб відновити цілісність пошкодженої ділянки, запускається синтез нових тканин, формується рубець.
5. Компенсаторні механізми. Вони активуються в ситуації, коли серцевий м’яз нездатний повністю відновити свою функцію. Щоб забезпечити силу серцевого викиду, організм збільшує обсяг здорового серцевого м’яза, що залишився. Ця стадія може тривати довго.

Розуміння цих патофізіологічних процесів важливе для розробки методів лікування і профілактики ІМ.

Перша допомога при підозрі на інфаркт

Долікарська допомога при підозрі на інфаркт

Правильне надання долікарської допомоги може врятувати життя. У разі підозри на інфаркт:

1. Негайно викличте швидку допомогу.
2. Зберігайте спокій та переконайтеся, що потерпілий також залишається спокійним.
3. Посадіть або покладіть хворого в напівсидяче положення.
4. Розстебніть комір, зніміть тісний одяг.
5. Забезпечте приплив свіжого повітря.
6. Якщо у хворого немає протипоказань до нітрогліцерину, дайте йому 1 таблетку під язик.
7. Попросіть потерпілого розжувати 1 таблетку аспірину. Попередньо переконайтеся, що в людини немає алергії на препарат. Аспірин перешкоджає тромбоутворенню і поліпшує кровообіг.
8. Слідкуйте за життєвими показниками. Якщо в потерпілого пропав пульс, почніть робити непрямий масаж серця і штучне дихання.

Обов’язково дочекайтеся приїзду швидкої допомоги та передайте медикам усю інформацію, що їх цікавить.

Діагностика та лікування інфаркту міокарда

Один з основних методів діагностики при підозрі на інфаркт — електрокардіографія (ЕКГ). Вона дає змогу побачити характерні зміни електричної активності серця. Якщо кардіограма показує ознаки інфаркту, хворого скеровують у кардіологічне відділення, де беруть аналізи крові на тропоніни та креатинкіназу й починають негайне надання допомоги. Рівень високочутливого тропоніну заміряють під час госпіталізації, а потім через 2-3 та 6 годин після першого аналізу.

Під час постановки діагнозу враховуються:

• наявність у хворого факторів ризику до розвитку інфаркту;
• симптоми;
• результати ЕКГ;
• зростання показників кардіотропоніну.

Оцінити стан міокарда й артерій, що живлять його, допомагають КТ, МРТ, коронарографія, УЗД серця. План терапії багато в чому залежить від виду ІМ і клінічної картини. Як правило, до нього входить призначення:

• антиагрегантів (клопідогрель та/або аспірин);
• гепарин чи інші антикоагулянти;
• антиангінальної терапії, спрямованої на зменшення кількості нападів стенокардії. Зазвичай із цією метою дають нітрогліцерин;
• бета-блокаторів, які знижують частоту серцевих скорочень, скоротливість м’язів, артеріальний тиск; таким чином зменшується потреба міокарда в кисні та робоче навантаження на серце;
• статини;
• інгібітори АПФ, що поліпшують функціональний стан ендотелію.

При розвитку гострого інфаркту з елевацією сегмента ST (ІМпST) у пацієнтів спостерігаються стійкі аритмії, гіпотензія і збереження симптомів. Таким хворим показано екстрене направлення на коронарографію. Вона допоможе визначити наявність уражених артерій, які потребують аортокоронарного шунтування чи черезшкірного коронарного втручання (ангіопластики, встановлення стентів).

За неускладненого перебігу, що не супроводжується елевацією сегмента ST (ІМбST), фібринолітики не рекомендовані, коронарографію можна виконати в найближчі 24-48 год.