Фантастика стає реальністю: вперше у світі видалення жовчного міхура провів гуманоїд

Медична інженерія зробила історичний крок уперед. Команда інженерів та хірургів із Каліфорнійського університету в Сан-Дієго вперше у світі успішно використала телекерованих гуманоїдних роботів для проведення операцій у реальному часі. Результати цього революційного доклінічного дослідження були опубліковані 8 липня 2026 року в престижному науковому журналі Nature.

Перші операції

Під час випробувань на великих ссавцях автори дослідження протестували два різні сценарії:

1. Тандем людини та машини. Гуманоїдний робот виконував основні хірургічні маніпуляції, а людина-хірург працювала на позиції асистента. Разом вони успішно провели операцію з видалення жовчного міхура.
2. Повністю роботизована команда. Дві гуманоїдні машини працювали пліч-о-пліч, під дистанційним контролем лікаря вони від початку до кінця самостійно виконали усю хірургічну процедуру.

Дослідники наголошують, що це лише перший крок до використання таких роботів у клінічній практиці.

Чим гуманоїдні моделі відрізняються від сучасних хірургічних роботів

Сьогодні у топових лікарнях уже використовуються роботизовані системи (наприклад, робот Da Vinci), але вони мають колосальні мінуси: важать близько 800 кілограмів, вимагають величезної команди для налаштування, займають пів операційної та коштують мільйони доларів. Через це бідні чи віддалені регіональні установи не можуть дозволити собі таку розкіш.

Новий людиноподібний робот, якого вчені назвали Surgie, повністю змінює правила гри. Він має зріст близько 1,5 метра, важить лише 27 кілограмів і після встановлення спеціальних адаптерів може працювати зі звичайними хірургічними інструментами.

Однією з головних переваг гуманоїдних роботів вважають їхню універсальність. У майбутньому вони здатні будуть не лише виконувати окремі етапи операції, а й приносити інструменти, переміщувати обладнання чи виконувати інші фізичні завдання.

Сферой їх використання стануть:

• невеликі лікарні, у яких недостатньо потрібних спеціалістів;
• польові госпіталі;
• рятувальні операції;
• космічні місії.

Поки що технологія потребує вдосконалення

Попри успішні результати, технологія ще перебуває на ранньому етапі розвитку. Під час операцій роботів доводилося кілька разів перекалібровувати, через що втручання займали більше часу, ніж із використанням сучасних роботизованих систем.

Ще одним викликом залишається затримка між рухами хірурга та реакцією робота. Над скороченням цієї затримки дослідники вже працюють, адже саме вона є критично важливою для проведення операцій, коли керуючий хірург знаходиться на великій відстані від хворого.

Водночас автори дослідження зазначають, що подібні труднощі були і при розробці перших поколінь сучасних хірургічних роботів. Якщо перша роботизована лапароскопічна операція тривала близько шести годин, то сьогодні аналогічні втручання виконують приблизно за 30 хвилин.

Команда планує вдосконалити систему дистанційного керування та поступово розширювати функціональні можливості гуманоїдних роботів. У перспективі вони можуть перетворитися на автономних хірургічних асистентів, які працюватимуть поруч із лікарями, допомагаючи виконувати складні операції навіть там, де сьогодні доступ до високоспеціалізованої медичної допомоги обмежений.