Депресія — це не лише душевний біль, а й порушення процесу утворення нових нейронів у мозку
Науковці з Коледжу лікарів та хірургів Колумбійського університету Вагелос з’ясували, що у дорослих з вираженим депресивним розладом, припиняється процес нейрогенезу — формування нових нейронів у гіпокампі. Результати роботи опубліковані в журналі Nature Medicine. Вони спростовують застаріле уявлення про депресію як лише дефіцит нейромедіаторів (зокрема серотоніну) та вказують на наявність глибоких молекулярних змін в мозку.
Основні висновки дослідження
Під керівництвом професорки психіатрії Мори Дюпон дослідники проаналізували майже пів мільйона клітин гіпокампу — ділянки мозку, що відповідає за епізодичну пам’ять та емоційні реакції. Завдяки аналізу тканин донорів учені зафіксували активність генів і білків у кожній окремій клітині. При цьому у хворих відмічалися:
- Втрата нейрогенезу та адаптивності. Без появи нових нейронів мозок втрачає здатність ефективно адаптуватися до стресу. Це порушує процес «розділення патернів» — спроможність відокремлювати поточні події від минулого негативного досвіду. У результаті пацієнти схильні трактувати нейтральні ситуації виключно в негативному світлі.
- Масштабні молекулярні порушення. Аналіз клітин показав, що при депресії змінюється робота цілої мережі гіпокампа. Дослідники виявили порушення активності генів, пов’язаних із формуванням нових зв’язків між нейронами, енергетичним забезпеченням клітин і транспортуванням речовин усередині них.
- Запалення, ознаки клітинного стресу та епігенетичні зміни. Відмічаються зміни в генах, що беруть участь у створенні нових зв’язків та перехресних зв’язків між нейронами, забезпеченні клітин енергією та транспортуванні вантажів усередині клітин. У трисинаптичному ланцюзі гіпокампа, який відіграє важливу роль у формуванні нових емоційних спогадів, вчені виявили ознаки запалення та клітинного стресу. При цьому фіксувались як генетичні схильності до розладу, так і епігенетичні механізми — своєрідні «перемикачі» генів, які активуються зовнішніми чинниками, наприклад, хронічним стресом, старінням, навколишним середовищем тощо.
«Широкий спектр виявлених ефектів свідчить про те, що депресія — це, можливо, не одна хвороба, а ціла група розладів з різними патогенетичними механізмами», — зазначає Мора Дюпон.
Дослідники припускають, що відновлення нейрогенезу в гіпокампі в майбутньому може стати одним із підходів до лікування депресії. Ідея полягає в тому, що відновлення здатності мозку формувати нові нейрони потенційно може допомогти перебудувати нейронні мережі, пов’язані з пам’яттю та емоційними реакціями. Науковці прагнуть перекласифікувати депресію за її молекулярними та клітинними характеристиками — за аналогією з сучасними підходами в онкології. Це дозволить відійти від універсальних систем лікування та розробити точкові терапевтичні методи, спрямовані на відновлення нейрогенезу та переналаштування ланцюгів гіпокампу.