5 фактів про лімфоми

15 вересня світова громадськість відзначає День боротьби із лімфомою. Лімфома — один з різновидів раку крові. Вона виникає при порушенні процесу розподілу клітин лімфоїдної тканини. Колектив Медінфо підібрав 5 цікавих фактів, які допоможуть вам більше дізнатися про це захворювання.

Вперше лімфома була відкрита майже 100 років тому

В 1832 році в «Журналі Лондонського медико-хірургічного товариства» з’явилася стаття відомого англійського лікаря Томаса Ходжкіна. У ній фундатор сучасної гістології описав незвичайну хворобу семи своїх пацієнтів. Хворі скаржилися на слабкість та виснаження, у них було виявлено збільшення лімфатичних вузлів та селезінки. Згодом усі 7 пацієнтів померли. Стаття на той момент нікого особливо не зацікавила. Однак через 23 роки інший лікар, Семюель Вілкс, знову відкрив це захворювання. Він знайшов статтю Ходжкіна, вивчив усі наведені факти та додав до них спостереження за одинадцятьма своїми пацієнтами. При цьому він визнав авторитет Ходжкіна та закликав наукову спільноту назвати хворобу на честь першовідкривача.

Лімфома — одне з найпоширеніших онкологічних захворювань

Лімфома діагностується у 5% людей з онкологічними захворюваннями та майже у 50% хворих на рак крові. Вона займає п’яту сходинку у рейтингу поширеності ракових пухлин. Найчастіше її зустрічається лише рак шкіри, кишківника, легень та молочних залоз. За останні сорок років рівень захворюваності на лімфому зріс на 80%. Сьогодні з цим діагнозом у світі живе понад 1,2 мільйона людей.

Під терміном «лімфома» ховається до 70 видів пухлин лімфоїдної тканини

Як правило, фахівці ділять усі лімфоми на 2 великі групи:

1. Лімфома Ходжіна. Характеризується скупченням у лімфовузлах атипових В-лімфоцитів. Ці змінені багатоядерні гігантські клітини називають клітинами Ріда-Березовського-Штернберга. Пухлина має агресивну течію, проте при своєчасному виявленні дуже добре піддається лікуванню.
2. Неходжкінські лімфоми. За їх розвитку відбувається поразка не лише В-, а й Т-лимфоцитов. Цей різновид має 30 підтипів. Переважна більшість їх менш агресивні, але досить важко лікуються

Крім того, лімфоми бувають:

• Індолентні — невиліковні, але через дуже повільне зростання хворі можуть жити з ними 20 і більше років.
• Екстранодальні — первинні осередки ураження з’являються не в лімфовузлах, а у внутрішніх органах: селезінці, шлунку, кістковому мозку, шкірі, підшкірній жировій клітковині, кістковому мозку, кістках, органах шлунково-кишкового тракту, головному мозку тощо.
• Агресивні — мають яскраво виражену симптоматику та високий ступінь злоякісності. Пухлини ростуть дуже швидко, що може призвести до смерті протягом декількох місяців. У той же час при ранньому виявленні та правильно підібраній терапії вилікувати агресивну лімфому простіше, ніж індолентну.

Ризик виникнення захворювання підвищується з віком та за наявності родичів з лімфомою

Причини розвитку захворювання до кінця не зрозумілі. Однак простежується чіткий зв’язок хвороби зі спадковим фактором. Так, за наявності родича першого ступеня близькості з пухлиною лімфоїдної тканини, ймовірність виникнення пухлини у вас збільшується вдвічі.
Ще один несприятливий фактор — вік. У людей віком 70 років ризик «підхопити» лімфому в 7 разів вищий, ніж у людей середнього віку.

Перша ознака хвороби — набрякання лімфатичних вузлів.

Воно може спостерігатися в різних областях тіла: на шиї, у пахвах, в паху. Як правило, ущільнення безболісні, їх легко намацати самому. При виявленні ущільнень важливо не гаяти часу і якнайшвидше звернутися до лікаря. Серед інших проявів онкології — підвищення температури, збільшення потовиділення, постійне відчуття втоми, втрата ваги, задишка, кашель.